Я маю право на життя

І на підтримку всюди!

Не хочу, щоб казали люди

Про те, що я без майбуття!

Я маю право на життя,

На посмішку гарячу й щиру,

А не на злість, не на сатиру –

На найщиріші почуття!

Я маю право на життя.

Не на жорстокість цього світу,

Не на гниле буття закрите,

А на відверте каяття!

Хіба хвороба – це вже вирок?

Хіба гнила душа моя?

Хіба нема ніде у світі

Людини гіршої, ніж я?

Збагніть усі: я хочу жити!

Не хочу з світу вигнання!

Я хочу вірити й любити,

І відчувати визнання!

СНІД – це не вирок і не доля,

Це лиш хвороба! Пам’ятай,

Що я, як ти, того ж народу,

Так само я люблю свій край.

Ось тільки через цю хворобу

Весь люд на мене злий, на жаль…

Не відчуваю я турботи,

Але в душі живе печаль…

Грач Юлія учениця 11 кл.